Хирів, Старосамбірський район, Львівська область
ХИРІВ — місто районного підпорядкування, стоїть на річці Стрв’яжі (пр. Дністра), за 16 км на північний захід від райцентру. Через Хирів проходять шосе Львів—Нижанковичі та залізниця Самбір—Старява. Населення—3500 чоловік.
В місті розміщений цегельний завод, що розташований поблизу глиняного кар’єру, валяльно-взуттєва фабрика, створена в 1958 році, організований у 1940 році маслозавод, млин, цех Добромильського виробничого об’єднання меблевої промисловості. Тут знаходиться районне об’єднання «Сільгосптехніки», яке обслуговує 19 колгоспів і радгосп. Працюють середня школа і школа робітничої молоді. Середня школа-інтернат діє з 1957 року. Її вихованці випускають літературний журнал «Ровесник» і мають постійні зв’язки з учнями країн народної демократії. В 1965 році відкрито музей В. І. Леніна. В Хирові є бібліотека, Будинок культури на 300 місць, стадіон, лікарня на 50 ліжок. За післявоєнні роки збудовано 135 житлових будинків.
Перша письмова згадка про Хирів датується 1374 роком. Містечко в 1502—1505 роках зруйнували татари. У 1528 році воно набуло статусу магдебурзького права. На початку XVIII століття повені завдали йому великої шкоди.
В XIX столітті у Хирові розвинулось кустарне виробництво панчіх, шкарпеток, шапок. Вже у 1936 році тут діяли 2 лісопильних заводи, 2 млини, 2 меблеві фабрики і цегельний завод. Місто стало швидко розвиватися після того як у 70-х роках минулого століття було прокладено залізницю Перемишль—Сянік.
За 1927—1929 рр. в місті діяв осередок КПЗУ, підпорядкований повітовому комітету К ПЗУ в Старому Самборі. В 30-х роках тут існувала революційна група «Сельроб-єдності». Першого травня 1935 року в місті були вивішені червоні прапори. В цьому ж році відбувся страйк робітників цегельного заводу.
Після встановлення Радянської влади у 1939 році Хирів став районним центром. На початку 1940 року в місті було 5 партійних і комсомольська організація. В час німецько-фашистської окупації багато жителів було вивезено на примусові роботи. В Освенцімі загинув активіст, депутат Народних Зборів комуніст Р. Гащак. До кінця 1943 року в місті знаходився концентраційний табір радянських військовополонених, в якому перебувало 5 тис. воїнів. Жителі брали участь у бойових операціях партизанського загону, що діяв недалеко від міста. Бої за визволення Хирова тривали протягом 2 тижнів. На граніті пам’ятника, що стоїть на братській могилі, викарбовані імена загиблих.
У 1945—1946 роках в Хирові був розміщений пункт репатріантів.