Слов’янські корні
Поселення «Пирожна» (таку назву мало село в документах до початку XX століття) виникло в південно-східній частині Подільського краю, що розкинувся вздовж зелених берегів Дністра і Південного Бугу в часи панування польської шляхти на землях України.
На археологічній карті дослідника Подільської губернії Сицинського відображено поселення «Пирожна», навколо якого знайдені сліди гончарного промислу. Вказані розкопки стоянок поселень різних історичних періодів, знайдені предмети свідчать, що на цій території найдавнішими мешканцями краю були скіфи, слов’яни періоду Черняхівської культури (II – IV вік н.е.)
Поселення слов’ян були розкинуті на великих просторах по берегах річок і озер, серед дрімучих пралісів. Слов’янський народ жив окремими племенами, і кожне плем’я корилося своєму старшому члену роду. Для вирішення важливих питань провідник збирав віче (збори).
Міста та поселення слов’ян складалися з невеликих хатин, оточених огорожею і земляним валом. Наші предки не будували міцних будинків, так як вони піддавалися часто руйнуванню войовничими сусідами. Слов’янський народ був войовничим, впродовж багатьох століть боровся за своє виживання з сусідніми племенами. Часто відправляв своїх воїнів у походи до Візантії за здобиччю, де познайомилися з грецькою культурою, на прикладах якої самі виготовляли різні предмети побуту, про що свідчать предмети, знайдені при археологічних розкопках: мідні тази, глиняні урни, списи, ножі, мечі, щити.
Ще в давні часи наявність в околицях поселення Пирожна чорноземів, лісів, чистої джерельної води приваблювала поселенців до цієї місцевості — все це давало можливість людям забезпечити своє існування — займатися землеробством, скотарством, наявність покладів цінної глини навколо поселення сприяло розвитку гончарного промислу. Поселення на річці Савранка з’являлися в періоди мирного життя, але постійні війни, набіги татар і ординців спустошували цю землю і поселення зникали, не залишивши нам своїх назв.
Одну із версій заснування поселення Пирожна нам дає інформація із праць Комітету для історико-статистичного опису Подільської єпархії, виданих у Кам’янець-Подільському в 1901 році, де сказано: «…исторических данных о времени заселения Пирожной не сохранилось. Можно думать, что еще во времена татарских набегов уже был поселок, обитателями которого являлись беглецы из м. Рашкова после его разорения татарами, почему до сих пор некоторые хутора возле Пирожной носят название «Рашковских.…»
Поселення Пирожна знаходилося на шляху до Рашкова, в прикордонній зоні з «дикими степами» заселеними татарами і ординцями, які постійно спустошували поселення і знищували поселенців.
Щоб уточнити період виникнення поселення Пирожна, необхідно проаналізувати історичні події на даній території протягом багатьох століть.