Решетилівський район, Полтавська область
Решетилівський район в сучасних межах утворений у грудні 1966 року. Розташований в центральній частині Полтавської області. Межує з Диканським, Полтавським, Новосанжарським, Козельщинським, Великобагачанським, Кобеляцьким, Шишацьким і Глобинським районами Полтавської області.
Територія району —1,01 тис. кв. км. Населення — 37,7 тис. чол. Сільське населення становить 74,8 проц. Густота населення — 37,4 чол. на кв. км.
В районі 1 селищна і 11 сільських Рад, яким підпорядковано 112 населених пунктів. Через територію району проходить залізниця Полтава—Ромодан та автотраса Харків — Київ. З півночі на південь протікає р. Говтва (притока р. Псла).
В районі — 24 колгоспи. Земельні угіддя розподіляються так: всього угідь — 98,8 тис. га, в т. ч. орні землі — 68,4 тис. га, луки і пасовиська — 13,8 тис. га, ліси — 2,7 тис. га, сади — 1,5 тис. га, водойми — 0,5 тис. га.
Основний напрям сільського господарства району — зерновий, з м’ясомолочним тваринництвом. Питома вага району в обласному виробництві сільськогосподарської продукції 4,1 процента.
З зернових переважає озима пшениця (19642 га). З технічних культур найбільше значення мають цукрові буряки (6890 га) та соняшник (3144 га). Середня врожайність зернових у 1966 році становила по 21,7 цнт, цукрових буряків — по 216,7 цнт і соняшнику — по 17 цнт з кожного гектара.
Значно зросла механізація сільськогосподарського виробництва. В рільництві вона становить 95 проц. і в тваринництві — 60 процентів. На полях колгоспів працює 488 тракторів, 92 зернові комбайни, 276 автомашин. Всі колгоспи електрифіковані. За роки семирічки поголів’я худоби на громадських фермах зросло у 1,8 раза. В районі є: 46 тис. голів великої рогатої худоби, 35 933 свиней, 14011 овець. Вироблено в середньому за рік в 1959—1965 рр. м’яса — по 47,1 цнт, молока — по 275 центнерів.
За успіхи у розвитку сільськогосподарського виробництва 147 трудівників села нагороджені орденами і медалями СРСР. Серед знатних людей району 3 Герої Соціалістичної Праці і 4 Герої Радянського Союзу. 3739 чоловік нагороджено орденами і медалями СРСР за участь у Великій Вітчизняній війні.
У районі є 10 промислових підприємств. Зокрема, широко відома за межами району фабрика художніх виробів ім. Клари Цеткін, маслозавод, харчокомбінат, побутовий комбінат, комбінат комунальних підприємств, промкомбінат, два відділення «Сільгосптехніка», будуправління і районна друкарня. На цих підприємствах працює 1400 робітників.
Валова продукція промисловості за роки семирічки зросла з 4 млн. 326 тис. крб. до 6 млн. 741 тис. крб.
В районі за роки семирічки побудовано 797 будинків.
Значно розширилась мережа лікувальних закладів. На території району працює: 5 лікарень на 210 ліжок, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, 4 фельдшерські пункти, 9 колгоспних пологових будинків, тубдиспансер, амбулаторія, здоровпункт. Обслуговують населення 32 лікарі, 54 фельдшери, 66 медсестер. Функціонує 2 дитячих ясел і 2 дитячі садки.
Для здійснення загального обов’язкового навчання в системі народної освіти організовано 45 шкіл, в т. ч. середніх — 7, восьмирічних — 20, початкових — 18. Крім того працюють: музична школа, заочна школа та середня школа робітничої молоді. У всіх школах працює 460 учителів, навчається 4650 учнів. Серед вчителів — 21 нагороджений орденами і медалями СРСР, 29 — значками «Відмінник народної освіти».
Позашкільна робота серед дітей проводиться у 24 дитячих самодіяльних клубах, де працює 34 гуртки художньої самодіяльності, технічні та моделювання. В районі 17 музеїв та музейних кімнат.
В Решетилівці працює професійно-технічне училище народних художніх промислів.
В числі культурно-освітніх закладів — Будинок культури, 32 сільські та колгоспні клуби, де працює 134 гуртки художньої самодіяльності, які об’єднують 2000 учасників. В районі — 28 бібліотек з книжковим фондом 275 тис. книг. Є 9 радіовузлів. При культурно-освітніх закладах діють 7 університетів культури. Є 50 стаціонарних кіноустановок.
Значно поліпшилось побутове обслуговування трудящих району. Якщо на початку семирічки в районі було 22 підприємства побутового обслуговування населення, то у 1966 році їх стало 40. Впроваджено нові види послуг: ремонт телевізорів, художнє оформлення, відкрито пункти прокату побутового інвентаря та машин.
До послуг населення 150 торговельних установ та підприємств громадського харчування. Значно зріс попит населення на автомашини, мотоцикли, телевізори, пральні машини, холодильники тощо. Товарооборот торговельної сітки в 1966 році становив 11 млн. 240 тис. карбованців.
З 1929 року видається районна газета «Червоний Жовтень». Активну участь у здійсненні народногосподарських планів беруть комуністи і комсомольці. Районна партійна організація складається з 56 первинних партійних організацій, в яких об’єднано 1401 комуніст. У 78 комсомольських організаціях — 2674 члени ВЛКСМ.
5980 членів профспілки об’єднані в 104 низові первинні профспілкові організації.