Симонів, Гощанський район, Ровенська область
СИМОНІВ — село, центр сільської Ради, розташоване за 5 км від районного центру. Дворів — 591, населення — 2145 чоловік. Сільраді підпорядковане село Франівка.
У Симонові міститься центральна садиба колгоспу ім. Енгельса. Господарство — багатогалузеве, користується 4973 га землі, з них 3199 га орної. Осушено 1266 га заболочених земель. З допоміжних підприємств є млин, пилорама, піщаний кар’єр, цегельний завод. За виробничі досягнення 248 колгоспників удостоєні урядових нагород, у т. ч. ланкова Н. К. Михалочко нагороджена орденом Леніна, доярка К. В. Прокопчук — орденом Жовтневої Революції, 159 чоловік — Ленінською ювілейною медаллю. 1968 року колгосп був учасником ВДНГ, відзначений дипломом 2-го ступеня.
Працюють восьмирічна та початкова школи (269 учнів, 21 учитель), клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв’язку.
Є в селі 23 комуністи і 86 комсомольців. Партійна організація утворена 1950, комсомольська — 1939 року.
Перша згадка про село датується 1545 роком.
У грудні 1905 року страйкували робітники місцевого винокурного заводу.
Радянську владу встановлено у січні 1918 року.
У профілакторії колгоспу ім. Енгельса, с. Симонів. 1969 р.
В 30-х роках, під час окупації села буржуазно-поміщицькою Польщею, діяли підпільні організації КПЗУ та КСМЗУ.
1940 року організувався колгосп.
На фронтах Великої Вітчизняної війни билися проти гітлерівців 133 жителі села, 53 з них загинули. За бойові заслуги нагороджено орденами й медалями Радянського Союзу 133 жителі села.
Споруджено памятник-обеліск односельцям, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни та від рук українських буржуазних націоналістів.
Поблизу села виявлено залишки поселення доби ранньої бронзи.