Деражне, Костопільський район, Ровенська область
ДЕРАЖНЕ — село, центр сільської Ради. Лежить на лівому березі Горині, за 40 км від районного центру, за 20 км від залізничної станції Клевань. Через село проходить автошлях. Дворів — 503, населення — 1589 чоловік. Сільраді підпорядковане село Бечаль.
У Деражному розміщена центральна садиба колгоспу «Світанок». За ним закріплено 4121 га землі, в т. ч. 1534 га орної. Осушено 724 га. Господарство рослинницького напряму (вирощує льон, картоплю) з розвинутим м’ясо-молочним тваринництвом. Шість колгоспників удостоєні урядових нагород, у т. ч. бригадир М. Д. Мирончук ордена Леніна. 64 чоловіка відзначені медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна». Тут працює відділення «Сільгосптехніки», маслоцех.
Є селі є середня школа, в якій 32 вчителі, серед них заслужена вчителька УРСР М. В. Лиходід, навчають 397 учнів, є будинок культури на 250 місць, бібліотека, музей на громадських засадах, дільнична лікарня, аптека.
До послуг трудящих відділення зв’язку. Деражненська сільська Рада та будинок культури відзначені грамотами республіканського оргкомітету фестивалю, присвяченого 100-річчю з дня народження В. І. Леніна.
Комуністів у селі — 86, комсомольців — 169.
Вперше в письмових джерелах Деражне згадується 1577 року. В 1734 році селяни розгромили маєток князя. 1861 року в селі відбулись виступи селян, невдоволених реформою.
Радянську владу проголошено в січні Широку. За польської окупації з 1934 року в Деражному діяв осередок КПЗУ.
Під час Великої Вітчизняної війни 75 мешканців села воювало на фронтах, багато пішло в партизанські загони І. П. Федорова, В. А. Бег-ми. 12 односельців загинуло смертю хоробрих. 63 — нагороджено орденами й медалями. Під час війни село було майже все спалене. За післявоєнні роки тільки колгоспники збудували близько 500 житлових будинків.
У Деражному встановлено пам’ятник воїнам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.