Саранчуки, Бережанський район, Тернопільська область
САРАНЧУКИ — село, центр сільської Ради, розкинулося на берегах річки Золотої Липи, за 12 км від районного центру. До залізничної станції Саранчуки на лінії Тернопіль—Ходорів — 3 км. Дворів — 323. Населення — 1039 чоловік. Сільраді підпорядковані села Базниківка та Войсовичівка.
В Саранчуках міститься центральна садиба колгоспу ім. Леніна. Він користується 1,6 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1,3 тис. га орної землі. Провідні галузі господарства — рільництво й тваринництво. З допоміжних підприємств є млин, пилорама. За високі показники в роботі ланкові колгоспу М. В. Гнатович, Г. М. Дубчак і О. Ф. Фенцур нагороджені орденом Трудового Червоного Прапора.
Тут є середня та початкова школи, в яких 26 учителів навчають 315 учнів, будинок культури із залом на 400 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячий садок, відділення зв’язку, 4 магазини, діє кравецька майстерня.
В селі працюють 17 комуністів та 156 комсомольців. Партійна організація створена 1948 року, комсомольська — 1950 року.
Саранчуки відомі з 1476 року. В серпні — вересні 1920 р. встановлена Радянська влада. За панування буржуазно-поміщицької Польщі, в 1937 році тут відбувся страйк сільськогосподарських робітників.
На фронтах Великої Вітчизняної війни в боях проти фашистів брав участь 41 місцевий житель, 12 загинуло, 13 нагороджено орденами й медалями Союзу РСР. У селі споруджено пам’ятник односельцям, які загинули в боях, захищаючи Батьківщину.
Уродженцем Саранчуків є відомий діяч української прогресивної еміграції та робітничого руху в США М. М. Торченко (Цісельський).
На території села Базниківки виявлено поховання часів Київської Русі (XII—XIII століть).