Нижбірок, Гусятинський район, Тернопільська область
НИЖБІРОК (до 1966 року — Новий Нижбірок) — село, центр сільської Ради. Розташований за 14 км від районного центру і за 12 км від залізничної станції Копичинці. Дворів — 490. Населення — 1667 чоловік.
У селі — центральна садиба колгоспу ім. Ілліча, за яким закріплено 3 тис. га сільськогосподарських угідь, з яких 2,4 тис. га орної землі. Вирощують зернові культури, розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. Доярка колгоспу Г. І. Гловак, включившись у Всесоюзне соціалістичне змагання на честь 50-річчя утворення CРCP, надоїла від кожної корови по 4,5 тис. кг молока. За успіхи, досягнуті в роки восьмої п’ятирічки, ланкову колгоспу Г. І. Довгань удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Вона — заслужений працівник сільського господарства Української РСР. Ланкові колгоспу М. Т. Чіп і П. Ю. Трисирука нагороджені орденом Леніна, а ланкові Г. Ф. Гром та М. С. Машталяр, комбайнер М. І. Безкоровайний — орденом Трудового Червоного Прапора.
Тут є середня школа, в якій 25 учителів навчають 357 учнів, клуб із залом на 260 місць, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, аптека, дитячий, садок, 2 магазини, відділення зв’язку, кравецька майстерня. В селі працюють 15 комуністів і 42 комсомольці. Партійна організація колгоспу створена 1958 року.
Село відоме з 1564 року.
У липні — вересні 1920 року в Нижбірку встановлена Радянська влада, активно діяв ревком. Колгосп створено 1940 року, поновив свою діяльність у 1949 році. 112 жителів села билися проти фашистів на фронтах Великої Вітчизняної війни; 60 загинуло. За мужність і відвагу, виявлені в боях, 59 чоловік нагороджено орденами й медалями Союзу РСР. Полеглим у боях за Вітчизну встановлено пам’ятник.