Касперівці, Заліщицький район, Тернопільська область
КАСПЕРІВЦІ — село, центр сільської Ради, розкинулось на берегах річки Серету, за 12 км від районного центру і залізничної станції Заліщики. Дворів — 422. Населення — 1317 чоловік. Сільраді підпорядковане село Лисичники.
У Касперівцях розміщена центральна садиба колгоспу «Комуніст». Це багатогалузеве господарство, за яким закріплено 1,7 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1,5 тис. га орної землі. Високі врожаї тут дають пшениця, цукрові буряки, горох, тютюн. Виробляють м’ясо-молочну продукцію. З допоміжних підприємств діє два млини. Споруджено Касперівську ГЕС потужністю 5 тис. квт. За успіхи в розвитку колгоспного виробництва орденом Трудового Червоного Прапора нагороджені бригадири І. І. Мартинюк, Г. Д. Николайчук, завідуючий тваринницькою фермою Б. В. Вербицький та ланкова Г. М. Зубик; 3 працівників удостоєно ордена «Знак Пошани».
Є середня школа, в якій 20 учителів навчають 355 учнів, клуб із залом на 250 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, аптека, дитячий садок, магазини промислових і продовольчих товарів, кравецька майстерня. Діє дільнична ветеринарна лікарня. В селі працюють 35 комуністів, 125 комсомольців.
Партійна організація створена у березні 1949 року, комсомольська — в квітні 1947 року.
Касперівці вперше згадуються як місто в 1619 році. В липні — вересні 1920 року встановлена Радянська влада, діяв сільський ревком. Під час Великої Вітчизняної війни понад 200 чоловік зі зброєю в руках захищали Батьківщину, 140 з них загинуло, 60 — нагороджені орденами й медалями Союзу РСР.
У центрі Касперівців споруджено пам’ятники В. І. Леніну, загиблим воїнам-односельцям, сільському активісту Р. М. Горуку, який загинув в боротьбі проти українських буржуазних націоналістів. На шлях колективного господарювання місцеві селяни стали в 1947 році.
В селі збереглася пам’ятка архітектури — Георгіївська церква XVI століття.
На околицях Касперівців та Лисичників виявлено залишки стоянки доби середнього палеоліту (понад 50 тис. років тому) та 4 пізньо-палеолітичні поселення, два — трипільської культури, рештки поселення доби бронзи, IX— VII ст. до н. е., перших століть н. е. Знайдено З скарби римських монет II—III ст. (в одному з них близько тисячі монет). Розкопано поховання черняхівської культури, залишки слов’янського поселення VI—VII ст., а також городище та поселеня часів Київської Русі.