Раковець, Збаразький район, Тернопільська область
РАКОВЕЦЬ (до 1964 року — Великий Раковець) — село, центр сільської Ради, розташоване за 27 км від районпого центру та 26 км від залізничної станції Збараж. Дворів — 347. Населення — 1081 чоловік. Сільраді підпорядковане село Зашляхом.
У Раківці розміщена центральна садиба колгоспу «Шляхом Леніна», за яким закріплено 2 тис. га сільськогосподарських угідь. В господарстві розвинуті рільництво й тваринництво м’ясо-молочного напряму. За післявоєнний час у колгоспі споруджено 14 виробничих приміщень. З допоміжних підприємств є цегельний завод потужністю 500 тис. штук цегли на рік. За успіхи в розвитку колгоспного виробництва орденом Трудового Червоного Прапора нагороджена ланкова Г. І. Заяць, ланка якої 1972 року виростила по 160 цнт картоплі з гектара.
В селі є восьмирічна школа, клуб з стаціонарною кіноустановкою, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, аптека, дитячі ясла, продовольчий і промтоварний магазини, відділення зв’язку, кравецька майстерня.
За 1962—1972 рр. у селі споруджено 179 індивідуальних житлових будинків.
У Раківці працюють 16 членів КПРС та 14 членів ВЛКСМ.
Село відоме з першої половини XVII століття.
У грудні 1917 року в селі проголошено Радянську владу. У червні—липні 1919, липні—вересні 1920 року тривало радянське будівництво.
На фронтах Великої Вітчизняної війни в боях проти фашистів брали участь 168 місцевих жителів, 77 чоловік загинуло, 80 удостоєні урядових нагород. Споруджено пам’ятник загиблим воїнам, встановлено погруддя В. І. Леніна.
Місцевий колгосп утворено 1948 року.
На території Раківця виявлено поховання доби міді, залишки поселення та могильник (18 поховань) черняхівської культури.