Дніпрорудне, Василівський район, Запорізька область
ДНІПРОРУДНЕ — селище міського типу, центр селищної Ради. Розташоване на узбережжі Каховського водоймища, за 30 км на захід від райцентру та за 25 км від залізничної станції Каховське море Придніпровської залізниці. Населення — 12,5 тис. чоловік.
В селищі працюють трест «Запоріжрудбуд», завод залізобетонних конструкцій, дільниці управлінь «Шахтоспецбуд» та «Союзшахтоосушення», хлібозавод, управління механізації, а також транспортні організації.
Тут є 2 середні, восьмирічна, музична, дитяча спортивна школи, гірничий технікум з денним та вечірнім відділеннями, гірничопромислове училище, станція юних техніків.
До послуг трудящих — побуткомбінат, кінотеатр, 2 бібліотеки, стадіон, парк на 20 гектарів.
Засновано Дніпрорудне 1961 року під час промислового освоєння Білозерського залізорудного родовища. 1948 року тут було зафіксовано наявність магнітної аномалії. Протягом 1950—1958 рр. проводились комплексні геологічні дослідження, завдяки яким виявлено великі запаси мартенівських руд, які містять 68—70 проц. заліза. 1969 року введено в дію першу чергу залізорудного комбінату потужністю 1 млн. тонн руди на рік.
На комбінаті багато передовиків виробництва: І. А. Ян — бригадир прохідницької бригади, кавалер 3-х ступенів знака «Шахтарська слава», О. Ф. Кривенок — почесний гірник, депутат Верховної Ради УРСР, прохідник С. П. Гриценко — тричі удостоєний звання «Відмінник-шахтар» та інші. Будівельник М. Г. Баклажов нагороджений орденом Леніна.
На території селища розкопано кілька курганів з похованнями доби бронзи (III — початок І тисячоліття до н. е.) та скіфських часів (IV ст. до н. е.). Виявлено катакомбне поховання скіфського воїна IV ст. до н. е. Він лежав на щиті з окремих залізних пластин, а поряд — 39 бронзових наконечників для стріл, дерев’яний лук та два списи. Все це зберігається в краєзнавчому музеї.