Заставна, Заставнівський район, Чернівецька область (продовження)
У 1926 році в селі створено підпільний волосний комітет комуністичної партії. Неухильно зростав вплив комуністів на маси. Важливу роль у цьому відіграли місцеві організації партії «Визволення». В середині 30-х років у Заставні діяли чотири партійні осередки. Активними членами їх були В. Гуменюк, Г. Мартинюк, І. Дроник, М. Штефюк, М. Зубик, М. Юрчук та інші.
У Заставні часто бував секретар ЦК партії «Визволення» І. Д. Стасюк. Він проводив тут велику організаційну і пропагандистську роботу, зокрема, виступав з доповідями. За його особистою вказівкою під час виборів 1930 року до місцевих органів управління комуністи виступали разом з робітничо-селянським блоком на єдиній платформі. Хоч примарем Заставни і обрали зрештою ставленика окупантів, діяльність комуністів не була даремною. Вибори показали зростання їхнього впливу. Поліція, налякана успіхами на виборах робітничо-селянського блоку у березні 1930 року, влаштувала обшуки у 35 жителів Заставни, запідозрених у комуністичній діяльності.
У січні 1932 року місцеві жандарми повідомляли своє начальство про діяльність робітничо-селянського блоку і називали його керівників — Г. І. Мартинюка та І. В. Лісовського. В поліцейському списку наведено 36 прізвищ жителів Заставни, які перебувають у комуністичній партії.
З ініціативи комуністів у Заставні було створено культурно-освітню організацію Народний дім. 19 червня 1932 року вона вшанувала пам’ять Т. Г. Шевченка. Промовці розповіли про життя і діяльність Кобзаря; хор виконав пісні з його творів.
Поліція Чернівецького повіту вважала, що в Заставні у 30-х роках було 164 комуністи. Це свідчило про значний вплив комуністів на маси в суворі роки окупації.
У 1934—1937 рр. з нагоди 1 Травня, в антивоєнний день 1 серпня, у Міжнародний день молоді, роковини Великої Жовтневої соціалістичної революції в Заставні під керівництвом комуністів відбувалися демонстрації, мітинги, збори під лозунгами: «Геть фашистський терор!», «Геть криваву румунську монархію!», «Хай живуть Радянська Україна і Радянський Союз!».
Вікова мрія трудящих Заставни збулася 28 червня 1940 року. Червона Армія визволила їх від ярма румунських бояр. Щоб перешкодити ворогам зруйнувати або вивезти цінне обладнання, група озброєних жителів на чолі з В. Г. Коваликом напередодні взяла під свою охорону залізничний вокзал. Жителі зустріли радянських танкістів хлібом-сіллю. З вигуком: «Хай живе Радянський Союз!» В. Г. Ковалик на знак того, щоб на буковинську землю не ступала знову нога румунського жандарма, поклав на залізничну рейку румунські гроші з зображенням короля і розбив їх молотком.
До складу створених у Заставні районної і міської Рад,, увійшли, зокрема, В. І. Буняко, Д. С. Конелюк, К. І. Дедецький, І. Ф. Шурба, С. І. Тотоескул.
Радянська влада безкоштовно передала трудящим Заставни 682 га поміщицьких та церковних земель, худобу і сільськогосподарський реманент, промислові підприємства, запровадила 8-годинний робочий день. Жителі здобули політичні права і демократичні свободи, записані в Радянській Конституції. Відкрилися українські школи, бібліотека, Палац піонерів. Розгорнулась робота по ліквідації неписьменності. Почали працювати лікарня, амбулаторія, санітарна станція, жіноча і дитяча консультації, акушерський пункт, дитячі ясла.
Трудящі Заставни активно включились у будівництво нового життя:. У липні 1940 року в Заставні відбулося перше заняття гуртка по вивченню Радянської Конституції. Керівникові поставили численні питання про життя в СРСР. Формувався радянсько-партійний актив, насамперед — з наймитів і бідноти. Серед них — І. Н. Микитей, Г. В. Хортюк, Д. В. Зубик, М. Г. Кошмарик та багато інших.
При високій активності трудящих проходила підготовка і вибори до Верховних Рад СРСР та УРСР. На передвиборних зборах 60-літня Ф. І. Волощук сказала: «Я дуже рада, що обиратиму Радянський уряд на основі прав, наданих жінці Радянською Конституцією. Ці права нам принесла Червона Армія, яка визволила нашу Буковину від румунських бояр». У день виборів — 12 січня 1941 року — за блок комуністів і безпартійних проголосувало майже 100 проц. виборців.
2 березня 1941 року в Заставні було створено колгосп. Це стало визначною подією в житті трудівників міста.
Війна обірвала мирну працю. На початку липня 1941 року фашисти окупували Заставну. Вони запровадили кривавий режим терору та пограбувань. Багато активістів, зокрема Г. І. Чередюк, П. В. Юрчук, Л. М. Штефюк, Є. Д. Сороняк, В. Г. Ковалек, були кинуті до концентраційних таборів. 56 жителів забрано на каторжні роботи до Німеччини. Окупанти вивезли з міста устаткування медичних закладів, спалили 13 будинків, грабували населення; нанесені збитки становили 417 тис. карбованців.
У березні 1944 року Заставну визволили гвардійці 64-ї танкової бригади Червоної Армії.
Жителі міста свято бережуть пам’ять про полеглих радянських воїнів. їх імена викарбувані на пам’ятнику, встановленому в міському парку — це майор Калінін, капітани Новиков та Горбань, сержанти Іскандеров, Петров, рядові Захарук, Дробітько та інші — всього 56 чоловік. На могилі героїв завжди квіти.
Після визволення міста до лав Червоної Армії влилося 590 жителів Заставни. Багатьох з них за ратні подвиги удостоєно урядових нагород.
Зразу ж відновили свою діяльність органи Радянської влади, райком партії, райком комсомолу. У січні 1945 року почала виходити районна газета «Прапор перемоги» тиражем 800 примірників.
Після війни трудящі Заставни взялися за відбудову зруйнованого господарства. На початку 1947 року був відроджений колгосп. Його назвали іменем 29-х роковин Радянської Армії. Наприкінці року в ньому було 63 господарства. З допомогою MTС свій перший господарський рік артіль завершила успішно. Урожай усіх сільськогосподарських культур був вищий, ніж в одноосібних господарствах. Колгоспники одержали на трудодень, крім грошей, по 5,5 кг хліба, а також картоплю, овочі та інше. У хати вчорашніх бідняків прийшов достаток.
Господарські успіхи артілі показали всім селянам переваги великого колективного господарства. Потяг до колгоспу зростав. Весною 1948 року до артілі вступило 312 господарств. Бюро Заставнівського райкому КП(б)У 7 липня 1948 року, обговоривши питання про колгоспне будівництво у Заставні, визначило заходи, спрямовані на дальше зміцнення артільного господарства та проведення масової роботи серед селян по залученню їх до колгоспу.
Велике значення для успішної колективізації у Заставні мало створення весною 1948 року територіальної партійної організації. Створилися ще дві артілі — ім. Кірова та «Радянська Україна». У 1948 році колективізацію було завершено.
Колгоспники почали добиватися все значніших успіхів. Комсомольсько-молодіжна ланка М. Д. Микитей у 1949 році виростила по 629 цнт цукрових буряків з гектара. За високі трудові показники М. Д. Микитей одній з перших на Північній Буковині у червні 1950 року було надано звання Героя Соціалістичної Праці. Цього звання було удостоєно і М. М. Кошмарик.
Восени 1950 року колгоспи ім. 29-х роковин Радянської Армії, ім. Кірова та «Радянська Україна» об’єдналися в артіль ім. Кірова. В ній було 829 дворів, 2560 га землі. Завдяки цьому артіль змогла краще використовувати землю, техніку, надану МТС, правильно розставити кадри. Колгосп ім. Кірова став добиватися значних успіхів. У 1955 році було зібрано по 22,8 цнт зернових та 400 цнт цукрових буряків з гектара; надоєно по 3249 кг молока від фуражної корови, вироблено по 70 цнт м’яса на 100 га сільськогосподарських угідь. У досягненні успіхів провідну роль відіграли комуністи артілі. Ланка М. І. Шелегон зібрала з гектара по 82 цнт кукурудзи, Ф. С. Василинчук — по 507 цнт цукрових буряків, К. Д. Хортюк — по 525 цнт кормових буряків з гектара. За вирощення високих урожаїв зернових і технічних культур урядових нагород було удостоєно 160 колгоспників Заставни.
Велику роль у досягненні високих виробничих показників відіграло соціалістичне змагання з колгоспниками Рязанської області, обмін досвідом. У 1955 році на Буковину прибула делегація трудівників Рязанщини на чолі з двічі Героєм Соціалістичної Праці П. М. Ковровою. Вона відвідала і Заставну. Ознайомившись з роботою доярки О. П. Зубик, П. М. Коврова рекомендувала свої методи праці. Скориставшись з її порад, О. П. Зубик добилася видатних успіхів. У 1958 році вона надоїла від кожної закріпленої корови по 6600 кг молока, за що була удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці.
Надбанням трудівників Заставни став і досвід двічі Героя Соціалістичної Праці Є. О. Долинюк, яка побувала тут.
Райком партії подає колгоспові постійну допомогу кадрами, порадами тощо. Зокрема, райком запропонував послати до міжобласної партійної школи кращого механізатора П. П. Князя, а до сільськогосподарської — Героїв Соціалістичної Праці М. Д. Микитей і М. М. Кошмарик. Здобувши спеціальність, вони повернулися працювати до свого колгоспу. Трудівники артілі добивалися все більших успіхів. Так, 1965 року було одержано по 33,2 цнт зернових, по 69 цнт кукурудзи, по 300 цнт цукрових буряків з га. На 100 га сільськогосподарських угідь того року вироблено по 621 цнт молока та по 127 цнт м’яса.
Батьківщина високо оцінила трудові досягнення. Багатьох колгоспників було удостоєно урядових нагород. Серед нагороджених — доярка К. Д. Хортюк і бригадир тракторної бригади П. П. Князь, ланкова Ф. С. Василинчук, М. М. Ковалик, Г. Є. Гуштик. У 1967 році колгоспники відзначали двадцятиріччя своєї артілі. За ці роки вона стала багатогалузевим високомеханізованим господарством. У 1968 році в колгоспі було 19 тракторів, 14 різних комбайнів, 17 вантажних автомашин та інша сільськогосподарська техніка (до Радянської влади в усьому повіті поміщики мали 3 малосильні трактори). Зростало поголів’я великої рогатої худоби — 1968 року воно становило 3670 — у півтора раза більше, ніж в усіх селян Заставни в 1940 році. Колгосп розширив рибний став, який дає щорічно багато риби, побудував тваринницькі ферми, стайні, зерносховище, гараж, ремонтні майстерні, спорудив Будинок тваринників.