Тупичів, Городнянський район, Чернігівська область
ТУПИЧІВ — село, центр сільської Ради, розташоване за 18 км від районного центру. Дворів — 1032. Населення — 2943 чоловіка. Сільраді підпорядковані населені пункти Тартак і Тополівка.
На території Тупичева розміщена центральна садиба колгоспу ім. Фрунзе. за яким закріплено 3228 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2329 га орної землі. Вирощують зернові й технічні культури; розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. У селі діють цегельний та спиртовий заводи, пересувна механізована колона «Чернігівводбуду».
У селі є середня школа, в якій налічується 591 учень і 44 вчителі , будинок культури на 250 місць, бібліотека, лікарня на 50 ліжок і дитячий санаторій.
За самовіддану працю 36 трудівників нагороджено орденами й медалями. Ланкова М. І. Павлусенко удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці.
Перша писемна згадка про Тупичів належить до 1526 року. У роки революції 1905—1907 рр. він став одним з центрів селянських виступів у Городнянському повіті. Восени 1905 року повсталі селяни зруйнували і спалили поміщицький маєток та горілчаний завод. Надісланий сюди каральний загін придушив виступ селян.
Радянську владу встановлено у січні 1918 року. Партійну організацію створено в 1918 році, комсомольську — в 1920. У 1939—1959 рр. Тупичів — центр району.
На фронтах Великої Вітчизняної війни і в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників билися 588 жителів, з них 233 нагороджено орденами й медалями СРСР. 355 чоловік віддали життя за незалежність Батьківщини. На честь воїнів, які загинули в бою за визволення села, у 1958 році встановлено пам’ятник.
У 1956 році споруджено пам’ятник В. І. Леніну.
Уродженцями села є доктор географічних наук, професор О. Т. Діброва, кандидати наук В. В. Стрілко і С. О. Шелудько, український радянський поет П. О. Дорошко.