Васильківський район, Дніпропетровська область
Васильківський район розташований у південно-східній частині Дніпропетровської області. Межує з Синельниківським, Павлоградським, Петропавлівським, Межівським, Покровським районами Дніпропетровської області та на південному заході — з Новомиколаївським районом Запорізької області. Територія —1,34 тис. кв. км. Населення — 53,9 тис. чол., у т. ч. міського — 28,3 тис. і сільського — 25,6 тис. Густота — 41,4 чол. на 1 кв. км. На території району 91 населений пункт, підпорядкований 3 селищним і 8 сільським Радам депутатів трудящих.
Через територію району проходять головна магістраль Придніпровської залізниці Дніпропетровськ — Донецьк та автомагістраль Дніпропетровськ — Бердянськ.
Поверхня району — рівнина з окремими підвищеннями до 100—150 м, яку пересікають долини рік Вовчої та її притоки Терси. Грунти переважно середньо- та мало-гумусні чорноземи, в заплавах рік — солонці.
З корисних копалин в районі є поклади бутового каменю, глини, які використовуються як будівельний матеріал.
Економіка району має сільськогосподарський напрям, в основному зерновий та молочно-м’ясний. Поширено садівництво. Тут є 18 колгоспів, 2 радгоспи, 2 хлібоприймальні пункти, бурякоприймальний пункт, районне об’єднання «Сільгосптехніка», міжколгоспна будівельна організація, районна агрохімічна лабораторія, Васильківський пункт служби сигналізації і прогнозів появи шкідників та хвороб сільськогосподарських рослин та міжрайонна лісомеліоративна станція.
Площа сільськогосподарських угідь у районі — 107,6 тис. га, в т. ч. орної землі — 94,5 тис. га, садів — 2,1 тис. га, лук та пасовищ — 10,9 тис. га, перелогів — 5,5 тис. га. Структура посівної площі в 1967 році була такою: під зерновими культурами — 50 проц., технічними культурами — 16 проц., кормовими — 26,5 проц., овочами — 0,8 проц., парами — 7 процентів.
Провідними сільськогосподарськими культурами в районі є озима пшениця, кукурудза, соняшник, ячмінь, цукрові буряки, коноплі, овочі. Середня врожайність цих культур в 1966—1967 рр. становила: озимої пшениці — 20,3 цнт з га, кукурудзи на зерно — 25 цнт, соняшнику — 19,1 цнт, ячменю — 16,6 цнт, овочів — 109 цнт, конопель (стебла) — 23,4 цнт, цукрових буряків — 200 цнт з га. Середня врожайність усіх зернових — 18,5 цнт з га. В 1967 році в районі було вироблено: зерна — 85,4 тис. тонн, кукурудзи — 31 тис. тонн, озимої пшениці — 26 тис. тонн, соняшнику — 20,2 тис. тонн.
Важливою галуззю сільського господарства району є тваринництво. На 1 січня 1968 року тут налічувалося понад 50 тис. голів великої рогатої худоби, в т. ч. 14,6 тис. корів; 32,2 тис. свиней і 27,3 тис. овець. На 100 га сільськогосподарських угідь припадає 46 голів великої рогатої худоби, 34 свині і 25 овець.
У 1966—1967 рр. виробництво продуктів тваринництва в районі становило: м’яса — 60 тис. цнт, молока — 287 тис. цнт, яєць — 4706 тис. штук, вовни — 68 тонн. На 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено м’яса — 56 цнт і молока — 267 центнерів.
Значно зросла технічна оснащеність колгоспів і радгоспів району. На 1 січня 1968 року було 593 трактори, 123 зернові комбайни та 239 спеціальних, 397 вантажних автомашин, 1718 електродвигунів загальною потужністю 10,4 тис. кіловат.
Рівень механізації основних сільськогосподарських робіт досить високий. У рільництві та тваринництві механізовано переважну частину процесів праці.
За самовіддану працю в післявоєнні роки 4 передовики району були удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці і 440 трудівників нагороджені орденами та медалями Радянського Союзу.
Васильківський район змагається з сусіднім Покровським районом та Перелюбським районом Саратовської області. Над господарствами району взяли шефство промислові підприємства Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровська.
Промисловість району представлена 8 підприємствами, на яких зайнято 805 чоловік. Це — сирзавод, консервний завод, лубзавод, виробничий комбінат, завод продтоварів, комбінат побутового обслуговування, друкарня, районне об’єднання «Сільгосптехніка». Всі вони розташовані у Васильківці. Валова продукція цих підприємств у 1965 році становила 6,4 млн. карбованців.
У 1967 році в районі було вироблено: масла вершкового — 745 тонн, сиру — 85,3 тонни, плодоовочевих консервів — близько 3 млн. шт. умовних банок, борошна — 1470 тонн, олії — 811 тонн, волокна конопель — 1160 тонн. Волокно надходить на Кіровоградську, Одеську і Харківську канатні фабрики, а також експортується за кордон — в Англію і Німецьку Демократичну Республіку.
Район повністю електрифікований. В 1952 році на річці Вовчій споруджено Васильківську міжколгоспну гідроелектростанцію потужністю 180 квт. Тут же будується міжрайонний завод залізобетонних виробів потужністю 10,6 тис. куб. метрів на рік.
В районі налічується 189 магазинів та 34 підприємства громадського харчування. В 1967 році їх товарооборот становив 16,6 млн. крб.
За роки Радянської влади в районі значно зросла мережа лікувальних закладів. Тут є 6 лікарень на 290 ліжок, 2 амбулаторії, 50 медичних і фельдшерсько-акушерських пунктів, 9 пологових будинків. Населення обслуговують 496 медичних працівників, в т. ч. 50 лікарів. Серед медперсоналу 15 відмінників охорони здоров’я. В районі функціонує дитячий комбінат на 140 місць, 5 дитячих садків, 8 постійних і 52 сезонних ясел, 51 фізкультурний колектив об’єднує близько 12 тис. спортсменів. До їх послуг 2 стадіони, 33 комплексні спортивні майданчики, 27 футбольних полів.
В районі 9 середніх, 19 восьмирічних, 40 початкових і одна музична школи, в яких навчається 8,3 тис. учнів. У 2 середніх школах робітничої молоді здобувають освіту 754 чоловіка. В школах працюють 594 вчителі, серед яких 1 заслужений учитель школи УРСР і 39 відмінників народної освіти. У Васильківському міжрайонному сільському професійно-технічному училищі № 4 (село Шевякине) щороку навчається 370 механізаторів, працюють 13 викладачів і 17 майстрів. В районі функціонує піонерський табір «Ромашка», в якому щороку оздоровлюється понад тисячу дітей.
Культурно-освітню роботу серед трудящих проводять 8 будинків культури, 38 клубів і 94 бібліотеки, книжковий фонд яких становить 326 тис. книжок. При клубах діють 153 гуртки художньої самодіяльності, в роботі яких беруть участь 2123 чоловіки. В районі є літній кінотеатр на 450 місць, 40 стаціонарних, у т. ч. 8 широкоекранних, і 5 пересувних кіноустановок.
Трудящі району передплатили у 1968 році 53,2 тис. прим, газет і журналів. Працюють 12 радіовузлів (16 300 радіоточок). Понад 2 тис. трудівників мають телевізори. Видаються газета «Шляхом комунізму» та 2 багатотиражки.
Дедалі ширше входять у побут трудящих нові радянські обряди і традиції: урочиста реєстрація новонароджених, проводи в Радянську Армію, на пенсію, комсомольські весілля, урочисте вручення паспортів, посвячення у хлібороби, Свято врожаю тощо.
В період Великої Вітчизняної війни на території району діяв партизанський загін на чолі з В. В. Бабичем. За мужність і відвагу, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, 5 вихідців з району були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.