Сьогоднішній день Черкаської області
26 лютого 1958 року Черкаську область нагороджено орденом Леніна. Дев’ятьом передовикам присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Головам колгоспів «Радянська Україна» Г. Є. Буркацькій і «Здобуток Жовтня» Ф. І. Дубковецькому це звання присвоєно вдруге. Орденами й медалями нагороджено 1899 чоловік.
У ці роки створено міжколгоспні будівельні організації. На Черкащині виникли вони в 1957 році, а в 1961—1965 рр. спорудили в колгоспах області вже понад тисячу господарських об’єктів. 1961 року виникає обласна організація міжколгоспного будівництва, яка очолила всі «Міжколгоспбуди».
Після реорганізації МТС в 1958 році колгоспи області закупили у держави техніку. Побільшало сільськогосподарських машин у радгоспах. Якщо 1958 року в області тракторів у 15-сильному обчисленні було 9195, зернових комбайнів — 2033, то в 1965 році на полях колгоспів уже працювало 16 013 тракторів і 2267 зернових комбайнів.
Зросла авангардна роль комуністів у колгоспному житті. В 83 колгоспах працювало 700 партійних груп. Серед механізаторів області в 1965 році було 5 тис. членів КПРС, а серед тваринників—понад 3,5 тисячі.
Черкащина підтримує широкі зв’язки з усіма областями України, союзними республіками та країнами соціалістичної співдружності. Зміцненню дружби народів СРСР сприяє традиційне соціалістичне змагання районів, колгоспів Черкащини з працівниками сільського господарства РРФСР та інших союзних республік. Колгоспи Шполянського району змагаються з трудівниками сільського господарства Гулькевичського району Краснодарського краю. На міцну дружбу перетворилося соціалістичне змагання між колгоспами ім. Пархоменка Жашківського району Черкаської області і «12-й Октябрь» Костромського району Підмосков’я. Жашківці обновили свої стада худоби в основному за рахунок костромської породи і в своїх російських друзів перейняли багатий досвід у розвитку високопродуктивного тваринництва.
Велике значення у впровадженні передових методів мав рух за комуністичну працю, а також досягнення послідовників В. Гаганової. Піонерами гаганівського почину на Черкащині була доярка Половинецького колгоспу ім. XX з’їзду КПРС Монастирищенського району Т. І. Ревенко, а також робітники Шевченківського паровозоремонтного заводу. Протягом 1959 року на різні відстаючі ділянки в сільськогосподарському виробництві перейшло 215 передовиків. Колгоспи очолили 8 секретарів райкомів і голів райвиконкомів.
У поширенні передового досвіду колгоспного виробництва на Черкащині важлива роль належала дояркам — Герою Соціалістичної Праці Є. Д. Ільченко з колгоспу ім. Щорса міста Жашкова та В. М. Левчик з колгоспу «Більшовик» села Дмитрівни Золотоніського району. В. М. Левчик працювала дояркою з перших днів визволення області. В 60-ті роки вона виступила зачинателькою механічного доїння корів і невтомно навчала цьому інших. Свій досвід доярка передавала в багатьох селах Золотоніського, Чорнобаївського та ін. районів. Працювала й своєрідна школа Героя Соціалістичної Праці Ф. Гуржія — птахаря колгоспу «Маяк» села Худяків Черкаського району.
Підносити всі галузі сільськогосподарського виробництва допомагало колгоспникам і робітникам радгоспів вивчення конкретної економіки в мережі партійної і комсомольської освіти. 1959 року в колгоспі «Дніпро» села Лесьок Черкаського району виникла перша дворічна школа механізаторів, яку очолив агроном І. П. Клименко. На кінець 1959 року школи механізаторів працювали в усіх колгоспах області. З 1962 року при колгоспно-радгоспних управліннях були створені університети сільськогосподарських знань, де навчалося понад дві тисячі голів колгоспів, агрономів і зоотехніків. Після здійснення цих заходів у колгоспах підвищилася урожайність. 1956 року в області з усієї посівної площі зібрано в середньому по 28,8 цнт пшениці.
Впровадження нової технології вирощування цукрових буряків пов’язане з ім’ям механізатора Жашківського району Героя Соціалістичної Праці О. П. Журавського. Над цим трудилися і наукові працівники Всесоюзного інституту цукрових буряків. Розроблено методи механічного обробітку плантацій і значного скорочення затрат ручної праці. ЦК КП України схвалив цінний почин жашківських механізаторів і рекомендував бурякосіючим колгоспам та радгоспам республіки застосувати нову технологію обробітку буряків. У 1964 році 100 тис. га бурякових плантацій області було оброблено методом згаданої технології вирощування цукрових буряків, що дало змогу зекономити на обробітку 3,6 млн. крб. й одержати високий урожай. Ще більшу перемогу буряківники області здобули в 1965 році. На кожному з з 164 тис. га зібрано по 287 цнт цукрових буряків.
За високі врожаї зернових та цукрових буряків у 1965 році Черкаській області присуджено перехідні Червоні прапори ЦК КП України і Ради Міністрів Української РСР та першу грошову премію.
1965 року грошові доходи колгоспів становили 374 млн. крб., або на 65 млн. крб. більше, ніж у 1964 році. Це створювало добрі умови для дальшого зростання господарського будівництва в колгоспах, придбання нової техніки, підвищення оплати праці хліборобів.
Середньорічний валовий збір зерна в області за час восьмої п’ятирічки зріс у порівнянні з попереднім п’ятиріччям на 94 тис. тонн, валові збори буряків і соняшнику збільшились на 30 проц., овочів — на 8. За цей же період середньорічна врожайність становила: зернових культур — 25,9 цнт з га, в т. ч. озимої пшениці — 27,4, кукурудзи — 37, цукрових буряків — 279 центнерів.
У дні святкування 50-річчя Великого Жовтня багатьом колгоспам за їх трудові успіхи вручені всесоюзні, республіканські та обласні Червоні прапори і вимпели. За рішенням ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС Черкаську область нагороджено перехідним Червоним прапором, який передано на вічне зберігання, як символ трудової доблесті трудящих.
Нині під сільськогосподарськими угіддями зайнято 78,8 проц. земельної площі області, що становить 1326,2 тис. га. У 454 колгоспах і 39 радгоспах налічується понад 24 тис. тракторів (у 15-сильному обчисленні), 3235 зернових комбайнів та багато інших сільськогосподарських машин і знарядь.
Застосування принципу матеріальної заінтересованості, зміцнення кадрів і матеріально-виробничої бази колгоспів відкривало широкі можливості для піднесення сільськогосподарського виробництва. В 1969 році колгоспи й радгоспи виростили по 31,1 цнт з га зернових культур, у т. ч. озимої пшениці по 31,8 цнт. За це області присуджено перехідний Червоний прапор ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР з врученням першої грошової премії. Понад 4-м тисячам трудівників вручені ордени й медалі.
Славними досягненнями зустріли XXIV з’їзд КПРС працівники сільського господарства Черкащини, які виконали план заготівель зерна у восьмій п’ятирічці на 103,7 проц., цукрових буряків—на 109, м’яса — на 126,9, молока—на 118,5, яєць — на 126 і вовни — на 116,2 процента.
Ці успіхи трудящих Черкащини високо оцінені партією і урядом. Орденом Леніна нагороджено колгосп «Росія» Христинівського району, орденом Трудового Червоного Прапора — Мліївську дослідну станцію ім. Л. П. Симиренка Городищенського району та колгосп «Маяк» Жашківського району. За одержання високих урожаїв цукрових буряків у 1970 році Черкащину визнано переможцем серед областей республіки, а Христинівський район — переможцем серед районів лісостепової зони щодо виробництва всіх зернових культур.
Трудівники полів Черкащини борються за право називатись областю високої культури землеробства, а Городищенський, Жашківський, Христинівський, Маньківський, Чорнобаївський райони вже удостоїлися цього високого звання.
Рішення XXIV з’їзду КПРС та XXIV з’їзду КП України, Директиви про п’ятирічний план розвитку народного господарства СРСР на 1971—1975 рр. накреслили грандіозну програму дальшого піднесення суспільного виробництва. «Головне завдання п’ятирічки,— зазначав у звітній доповіді ЦК КПРС XXIV з’їзду КПРС Л. І. Брежнєв,— полягає в тому, щоб забезпечити значне піднесення матеріального і культурного рівня життя народу на основі високих темпів розвитку соціалістичного виробництва, підвищення його ефективності, науково-технічного прогресу і прискорення зростання продуктивності праці».
Чудові перспективи відкриває дев’ята п’ятирічка перед Черкащиною. Обсяг промислової продукції зросте за п’ятиріччя в 1,6 раза. Передбачається завершення будівництва Черкаського шовкового комбінату і Канівської ГЕС. В нинішній п’ятирічці розпочнеться спорудження велетенської Чигиринської ДРЕС потужністю 4,8 млн. кіловат. Значно зросте і середньорічний обсяг виробництва сільськогосподарської продукції. Порівняно з попереднім п’ятиріччям він збільшиться на 22 проц. Планується довести врожайність зерна до 32—33 цнт з га, а середньорічний збір зерна —до 1,7 млн. тонн. Успішно розвиватимуться всі галузі тваринництва. Намічена і вже втілюється в життя велика програма житлового й соціально-культурного будівництва.
Робітники фабрик і заводів, колгоспники і працівники радгоспів наполегливо трудяться над впровадженням у життя рішень XXIV з’їзду КПРС та XXIV з’їзду КП України. Це показали підсумки першого року дев’ятої п’ятирічки. Достроково завершили план реалізації продукції 1971 року працівники промисловості і дали понад завдання на 31,8 млн. крб. Значних успіхів у змаганні добились колективи черкаських заводів телеграфної апаратури та «Фотоприлад», фабрики гігроскопічної вати, шовкового комбінату, заводу хімічних реактивів, м’ясокомбінату та інших.
Добре попрацювали й трудівники села. Вони виростили врожай зернових культур по 31,4 цнт з кожного га посіву, в т. ч. по 38,9 цнт пшениці, по 26,5 цнт ячменю. Найбільший урожай цукрових буряків одержав колгосп «Родина» села Заріччя Корсунь-Шевченківського району — по 582 цнт на кожному з 160 гектарів.
Післявоєнний період характерний дальшим зростанням добробуту радянських людей, підвищенням оплати праці тощо. У колгоспах області запроваджена місячна гарантована грошова оплата праці. Механізатори й працівники тваринництва одержують доплату за кількість і стаж роботи. Тільки в 1968 році колгоспи області виділили на оплату праці 205 млн. карбованців.
Велика увага приділяється житловому будівництву, яке здійснюється коштом держави і за допомогою державних кредитів у містах та методом залучення колгоспів і колгоспних кредитів на селі. Тільки протягом 1961—1965 рр. державними й кооперативними підприємствами та організаціями здано в експлуатацію 3404,1 тис. кв. метрів загальної площі житлових будинків, а в селах споруджено 153 будинки для колгоспних спеціалістів, 17 612 хат колгоспників, сільської інтелігенції та робітників і службовців.
У багатьох селах оголошено конкурси на кращу садибу колгоспника. Умови цих конкурсів ураховували проект будинку й розташування господарських і допоміжних приміщень, структуру фруктового саду й можливість посадки декоративних дерев від вулиці тощо. Кожний забудовник перш ніж почати спорудження хати, міг подивитися на садиби, впорядковані не гірше за міські. Це підвищило естетичне оформлення сільського будівництва. Поліпшувались умови праці трудящих села. Лише в 1959— 1965 рр. збудовано 264 польові стани, споруджено 298 будинків тваринника, 119 колгоспних їдалень, 103 лазні,-186 комбінатів і майстерень побутового обслуговування. На Черкащині були споруджені перші сільські гідроелектростанції України — Буцька і Корсунь-Шевченківська. Нині дають струм Черкаська, Ватутінська, Тальнівська та ін. ТЕЦ.