Жашків, Жашківський район, Черкаська область (продовження)
Ще доносився гуркіт недалеких боїв, а жашківці під керівництвом партійних і радянських органів приступили до відбудови зруйнованого народного господарства. Вони піднімали з руїн підприємства, колгоспне господарство, житлові будинки.
Відразу ж відновили свою роботу райком КП(б)У та райвиконком. Районна партійна організація тоді налічувала 66 комуністів.
У ті нелегкі роки комуністи виступали організаторами соціалістичного змагання за швидку відбудову промислових підприємств. На кінець 1944 року парторганізація цукрового заводу налічувала лише 5 комуністів, але з кожним роком вона зростала й гартувалася в наполегливій роботі. За три роки завод піднявся з руїн, а в 1948 році вже почав давати продукцію. Перші 720 тонн цукру жашківці відправили москвичам.
Вступили до ладу й інші підприємства. В 1949 році цегельний завод виконав завдання на 157 проц., харчокомбінат — на 128, промкомбінат райспоживспілки — на 132, авторота — на 122 проценти.
Розореними й пограбованими були колгоспи. Не вистачало навіть простих землеобробних знарядь. Але люди трудилися з подвоєною енергією, щоб допомогти країні швидше перемогти жорстокого ворога. В колгоспі ім. Г. І. Петровського в 1944 році лишилося 8 корів, 15 свиней, 30 коней і 2 воли.
Незважаючи на нестачу тяглової сили й необхідного сільськогосподарського реманенту, колгоспи в 1944 році засіяли основні площі, зорали на зяб. Уже в 1945 році колгосп ім. М. І. Калініна виростив на кожному гектарі по 23 цнт пшениці і по 216 цнт цукрових буряків, а ланка В. О. Холоденко зібрала по 528 цнт цукрових буряків з гектара. Велику допомогу посівним матеріалом, реманентом, тяглом подавала господарствам держава.
За одержання високих урожаїв у 1947 році Батьківщина високо оцінила працю трудівників бурякорадгоспу Жашківського цукрокомбінату, створеного 1922 року. Звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно ланковим С. С. Коношевич, яка виростила 625 цнт буряків з гектара, М. М. Скулимовській (616 цнт), бригадиру Д. А. Міщанюку (602 цнт). Ордена Леніна удостоєні ланкові О. М. Стойко, М. С. Хоменко, М. Г. Яремчук.
Поряд з відбудовою народного господарства приділялась увага і відновленню закладів освіти й культури. У 1946 році вже працювали середня, семирічна і початкова школи, бібліотека. Через п’ять років було відкрито бібліотеку для дітей.
Після закінчення відбудовного періоду партійні організації, Рада мобілізували трудящих на нові трудові звершення. Розширювали виробництво промислові підприємства. Так, завдяки реконструкції цукрового заводу, добова переробка буряків на ньому в 1950 році досягла 11,7 тис. цнт проти 6,5 тис. цнт у 1948 році. 1958 року котельний цех був переведений на рідке паливо замість вугілля, а роком пізніше фільтрпреси замінено дисковими фільтрами. В 1967 році завод перейшов на нові умови
планування й економічного стимулювання. На той час середньодобова переробка буряків дорівнювала 16,3 тис. цнт, а вже в наступному виробничому сезоні — 18 тис. цнт. Для рівномірної і безперебійної роботи підприємства було впорядковано кагатне поле, реконструйовано ТЕЦ, газову піч, збудовано станцію хімічної водоочистки. В 1971 році цукрозавод виконав план реалізації продукції на 103, а план виробництва цукру — на 100 проц., давши його країні понад 315 тис. цнт. Гордість заводу — його люди. Одними з перших тут здобули звання ударників комуністичної праці М. Л. Голотюк, А. А. Журавльов, М. М. Козлачков, М. Г. Костецький, В. П. Тарнавський та інші. Це високе звання присвоєне 8 бригадам, зокрема електроцеху та механічній майстерні.
Найновішим устаткуванням обладнаний завод сухого молока і масла потужністю 200 тонн молока на добу, будівництво якого завершено в 1965 році. Завдання восьмої п’ятирічки випуску й реалізації продукції завод виконав на 3 місяці раніше строку.
Продовжуючи славні традиції MTС, колектив районного об’єднання «Сільгосптехніки» постійно дбає про поширення передового досвіду. Ремонтники цього підприємства за почином Криворізької шахти «Саксагань» включилися у змагання за українську годину1. Добра слава йшла про завідуючого експериментальним цехом О. К. Михайловського, який переобладнав січкарні, навантажувальні та інші машини. Як раціоналізатор-винахідник, він був учасником ВСГВ в 1956 році і премійований автомашиною «Победа».
В 1967 році на цілорічну роботу перейшов цегельний завод управління будівельних матеріалів, збільшивши випуск цегли до 17,5 млн. штук на рік (раніше випускав 10 млн. штук).
Успішно виконують плани виробництва і реалізації продукції й інші промислові підприємства міста. Хлібокомбінат після реконструкції довів випуск хлібобулочних виробів до 50 тонн на добу. Добре працюють й побутові підприємства. У спорудженому напередодні 50-річчя Радянської влади будинку побуту розмістились ательє пошиття одягу, майстерні ремонту електрообладнання, фотоательє.
Дальшому зміцненню економіки колективного господарства сприяло його укрупнення. З 1950 року жашківські артілі ім. Г. І. Петровського та ім. М. І. Калініна об’єдналися в колгосп ім. М. О. Щорса. Завдяки самовідданій праці колгоспників, які успішно здійснювали рішення партії та уряду, в колгоспі з кожним роком підвищувалася врожайність основних сільськогосподарських культур, зростала продуктивність тваринництва. В 1954 році тут на кожну фуражну корову надоєно по 3101 кг молока. Колгосп був учасником ВСГВ.
1956 року Жашків об’єднано з с. Городищем і віднесено до міст районного підпорядкування. З цього часу на території Жашкова розмістилися дві центральні садиби колгоспів — ім. М. О. Щорса та ім. В. І. Леніна, за якими закріплено 4426 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 4162 га орної землі.
Високими трудовими показниками ознаменували жашківці 40-річчя Великого Жовтня. В 1957 році колгосп ім. В. І. Леніна виростив на кожному гектарі по 20,6 цнт зернових культур, по 338 цнт цукрових буряків, виробив на кожні 100 га сільськогосподарських угідь по 327 цнт молока і по 71 цнт м’яса. Грошові доходи колгоспу зросли проти 1954 року більш як у два з половиною рази, а вартість трудодня підвищилася за цей час у три рази. Колгосп почав переходити до грошової оплати праці.
Багато колгоспників, механізаторів МТС, спеціалістів сільського господарства за успіхи в 1958 році відзначено урядовими нагородами. Звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно доярці колгоспу ім. М. О. Щорса Є. Д. Ільченко, яка надоїла на кожну корову по 6047 кг молока, і першому секретареві райкому КП України К. І. Затоці. Ордена Леніна удостоєні голови колгоспів — ім. М. О. Щорса
Д. Д. Тимошенко, ім. В. І. Леніна І. І. Стогній, агроном I. М. Куцак, бригадир К. Ф. Куций, доярка М. Г. Козлова і свинарка Г. А. Коваль.
Науковці Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрових буряків і спеціалісти сільського господарства району разом з кінофікаторами створили в Жашкові кіноклуб передового досвіду і досягнень сільськогосподарської науки. Лише за другу половину 1964 року зроблено понад 400 виїздів у колгоспи, на польові стани, в тракторні бригади і обслужено 30 тис. колгоспників.
Районна і колгоспні партійні організації дбали про підвищення культури хліборобства. В університеті сільськогосподарських знань 1965 року підвищували кваліфікацію 227 спеціалістів і керівників господарств. Досвід Жашківського райкому партії по впровадженню високої культури землеробства в колгоспне і радгоспне виробництво в червні 1966 року одержав схвалення ЦК КП України.
Велика група жашківців за самовіддану працю в 1965 році нагороджена орденами і медалями. Звання Героя Соціалістичної Праці удостоєний головний агроном районного управління сільського господарства, заслужений агроном УРСР А. І. Бовсуновський. Понад тридцять років працює він агрономом і майже двадцять — у Жашкові.
А. І. Бовсуновський бере активну участь у розробці і запровадженні передової технології вирощування цукрових буряків. Він разом з М. О. Коником, І. Я. Коломійцем та І. Т. Пастушком створив бітерний пристрій до комбайна, використання якого дозволяє відправляти буряки на завод без ручної доочистки. Орденом Леніна нагороджені перший секретар райкому партії М. Т. Северенчук та один із зачинателів нової технології в буряківництві слюсар колгоспу ім. М. О. Щорса В. Д. Мельник.
Розгорнувши соціалістичне змагання за успішне виконання рішень XXIII з’їзду КПРС і за гідну зустріч 50-річчя Великого Жовтня, трудівники колгоспів і бурякорадгоспу добилися високих урожаїв зернових і технічних культур, дальшого піднесення громадського тваринництва. Саме це стверджують підсумки господарювання у восьмій п’ятирічці. В колгоспі ім. В. І. Леніна, наприклад, урожай зернових з кожного гектара за п’ятиріччя зріс до 31,8 цнт, а цукрових буряків до 353 цнт. В останньому році п’ятирічки він виробив на кожні 100 га сільськогосподарських угідь по 435 цнт молока і 112,9 цнт м’яса. Цьому господарству одному з перших у районі присвоєно звання колгоспу високої культури землеробства.
Колгосп ім. М. О. Щорса спеціалізується на відгодівлі великої рогатої худоби. Але його трудівники вважаються і майстрами високих урожаїв. Протягом останньої п’ятирічки урожай пшениці тут не був нижче 37 цнт, а в 1970 році досяг 42 цнт з га. Велика заслуга в цьому і партійної організації колгоспу, яка налічує 39 комуністів. Член парторганізації Є. Д. Ільченко була делегатом XXIII і XXIV з’їздів КП України.
В останньому році восьмої п’ятирічки — ленінському ювілейному році — жашківці достроково виконали плани і соціалістичні зобов’язання на честь знаменної дати. Понад 800 трудівників міста удостоєні медалі «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя від дня народження В. І. Леніна». Всього в післявоєнні роки орденами й медалями нагороджено 942 трудівники міста.
За успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва і виконання восьмого п’ятирічного плану продажу державі продуктів землеробства й тваринництва першому секретареві райкому КП України М. Т. Северенчуку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Він був делегатом XXIII і XXIV з’їздів КПРС.
Росте й впорядковується молоде місто. Працьовиті руки людей зробили його невпізнанним. Площа Жашкова зросла до 14,1 кв. км. Понад 24 км вулиць мають тверде покриття, прокладено 20 км тротуарів, заасфальтовано центральні вулиці і площу ім. В. І. Леніна, на якій височить пам’ятник вождю. Споруджено водопровід протяжністю 10,4. кілометра.
За останні роки збудовано приміщення дитячого садка «Малятко», широкоекранний кінотеатр «Космос», будинок культури на 650 місць, універмаг, ресторан, готель на 100 місць, дошкільний комбінат, будинок побуту. В 1967 році стала до ладу перша черга елеватора на 50 тис. тонн зерна. Споруджуються банно-пральний комбінат, корпус районної лікарні, адміністративні будинки. Багатоквартирні житлові будинки почали з’являтися в місті наприкінці п’ятдесятих років, а зараз їх уже десятки.
Поліпшується побутове обслуговування трудящих міста. Розширюється мережа громадського харчування. Тут є ресторан,
5 їдалень, 2 чайних, 8 буфетів, кафе. Майже дві тисячі родин користуються газобалонними установками. З 1967 року діє автоматична телефонна станція.
Добрих успіхів досягли жашківці і в соціально-культурному будівництві. В місті діє районна лікарня з амбулаторією і стаціонаром на 175 ліжок. При лікарні є фізіотерапевтичний, рентгеноскопічний, стоматологічний кабінети, клінічна лабораторія, а також кабінет лікувальної фізкультури. Крім того, функціонують проти-тубдиспансер на 35 ліжок, психоневрологічний диспансер на 30 ліжок, аптека, станція невідкладної допомоги, санітарно-епідеміологічна станція і профілакторій у колгоспі ім. М. О. Щорса. 294 чоловіка медичного персоналу, в т. ч. 44 лікарі, дбають про здоров’я трудящих. В чотирьох дошкільних закладах виховується понад 500 малюків.
У 2 середніх і 3 восьмирічних школах здобувають знання 2400 учнів. Працюють у місті середня школа робітничої молоді, музична школа, будинок піонерів. В школах міста навчає і виховує учнів 165 педагогів, серед них учителька школи № 2 Є. М. Любомська, нагороджена в 1966 році орденом Трудового Червоного Прапора.
Радянська влада створила всі умови для культурного розвитку міста. В Жашкові працюють будинок культури, кінотеатр, клуби на цукрозаводі, в «Міжколгоспбуді» і колгоспах. Майже 3 тис. чоловік є читачами районної бібліотеки, книжковий фонд якої досяг 31 тис. томів. 28 тис. книг має районна бібліотека для дітей, 17 тис.— шкільні бібліотеки. На кожну тисячу чоловік населення припадає 1300 примірників газет і журналів. З червня 1982 року в Жашкові видається районна газета «Світло комунізму», тираж якої перевищує 11 тис. примірників.
В життя жашківців увійшли нові звичаї і обряди, зокрема цікаво відзначаються свята пісні, врожаю, Івана Купала, посвячення молоді в робітники. Особливо захоплююче проходить свято зустрічі весни. Представники колективів промислових підприємств, колгоспів, установ, шкіл розповідають на ньому про свої успіхи. Потім традиційний Дід Мороз і заквітчана Весна бажають людям щастя і добра. Програма свята різноманітна: снігові забави, виступи масовиків, спортивні ігри тощо.
У жашківців є улюблені місця відпочинку —парк, стадіон ім. Ю. О. Гагаріна, водоймище на річці з водним дзеркалом 34 гектари.
За всіма досягненнями в розвитку народного господарства і культури стоять люди, організаторська і політична робота комуністів. В Жашкові 35 партійних організацій, які об’єднують понад 800 комуністів.
У справі мобілізації трудящих на виконання народногосподарських планів багато робить міська Рада. На останніх виборах до неї обрано 53 депутати. Це кращі люди підприємств,, колгоспів і установ, ударники комуністичної праці. 1971 року на благоустрій міста асигновано 132,7 тис. крб., у т. ч. 95,7—на будівництво і капітальний ремонт шляхів, 29,3 тис. крб.—на розвиток комунально-житлового господарства.
В місті трудяться майже 600 комсомольців, які входять до 21 організації. Най-численніша з них — на цукровому заводі. Тут 73 члени ВЛКСМ.
Досвід кращих людей Жашківщини відомий далеко за межами району. Давні і міцні зв’язки у них з російськими друзями — трудівниками Костромського району Костромської області, Кореновського району з Кубані, Алейського району Алтайського краю.
Все ширшими стають інтернаціональні зв’язки жашківців з зарубіжними друзями. В Жашкові побували делегації з Німецької Демократичної Республіки, Болгарії, Чехословаччини, Польщі. В місті створено відділення Товариства радянсько-польської дружби.
Нову хвилю політичного й трудового піднесення викликали в трудящих міста рішення XXІV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду КП України, величні плани комуністичного будівництва, накреслені на дев’яту п’ятирічку. Робітники, працівники сільського господарства успішно виконали свої передз’їздівські зобов’язання.
Жашківці прагнуть порадувати Вітчизну новими трудовими перемогами, зробити своє місто одним з красивіших в області.
С. К. ІЖКО