Сьогоднішній день Чернівецької області (продовження)
Центрами культурно-освітньої роботи стали будинки культури і клуби, їх уже в області 410. Для значної частини з них побудовано нові приміщення з місткими залами для глядачів, з добре обладнаними сценами, кімнатами для роботи гуртків художньої самодіяльності. Тут є стаціонарні кіноустановки (всього їх 501), що дає можливість демонструвати в кожному селі по кілька сеансів на тиждень.
Бібліотек різного типу в області — 1122 з книжковим фондом 8,6 млн. томів. Крім цього, багато трудящих мають свої власні бібліотеки. Зараз на Північній Буковині не знають такої хати, де б не було книжки, газети, журналу. Трудящі в 1968 роді передплачували 620 388 примірників періодичних видань, що становить 860 примірників на 1 тис. населення. Всі міста і села радіофіковані, у всіх районних центрах і більших селах є телефонні станції. Дедалі ширше входить у побут телебачення.
Все більше зростає вага області у мистецькому житті республіки. Провідним колективом і одним з кращих в республіці є Чернівецький обласний музично-драматичний театр ім. О. Ю. Кобилянської, який здобув популярність у всьому Радянському Союзі. Театр зумів створити своє самобутнє обличчя виставами про минуле й сучасне життя Буковини. В його репертуарі — п’єси радянських драматургів, вітчизняних і зарубіжних класиків.
Успішній роботі театру сприяла багаторічна творча діяльність народного артиста СРСР В. С. Василька, народних артистів УРСР Б. А. Боріна, В. К. Сокирка, П. Г. Михневича, Г. Я. Янушевич, Ю. О. Величка, заслужених артистів республіки П. Я. Столяренка-Муратова, Р. Б. Раїсової, В. В. Безпольотової, Ю. С. Козаковського, К. Г. Артеменка, М. О. Ананьева, В. І. Зимньої, В. А. Жихарського, В. Г. Галл-Савальської, А. П. Пономаренка та інших. Склад колективу поповнився талановитою молоддю.
Гідно представляє мистецтво області Буковинський ансамбль пісні і танцю, художнім керівником якого є композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР A. М. Кушніренко. Особливого успіху здобули його виступи під час гастролей по Радянському Союзу. У складі філармонії працює також кілька концертних груп. Тут виступає заслужена артистка УРСР С. Л. Сіді-Таль.
На Північній Буковині живе й трудиться чималий загін журналістів і письменників. Вони активно співробітничають в обласних газетах «Радянська Буковина», «Зориле Буковиней», «Молодий буковинець», у районних і багатотиражних газетах, загальний тираж яких становить 169 тис. примірників.
З 1958 року в Чернівцях працює відділення Спілки письменників України, з якого вийшло чимало письменників. Це, зокрема, народна поетеса Параска Юхимівна Амбросій — автор книг «Буковинські співанки», «На сонячній дорозі», «Квітує моя Буковина». Народ полюбив її вірші, бо вони, як висловився Максим Рильський, «прості, як земля, і як земля на все хороше чуйні». Її поезії перекладені російською, білоруською, грузинською та іншими мовами, покладені на музику; вони стали піснями. Твори П. Амбросій знайшли широкий відгук в серцях народних мас, долетіли й до земляків, що в пошуках кращої долі за часів австрійської і румунської окупації опинилися за океаном.
Відомі своїми віршами поети М. М. Ткач, В. І. Левицький, В. Д. Колодій, B. Г. Демченко. Першому з них належать слова пісні «Марічка», «Ой не ріж косу», «Ясени». Серед прозаїків добре зарекомендували себе М. Г. Івасюк, В. С. Бабляк, М. Ї. Бурбак, X. Г. Меламуд. Роман В. Бабляка «Вишневий сад» розповідає про зміни, що сталися в житті і свідомості трудящих західних областей України за роки Радянської влади. Він витримав кілька видань українською мовою, його перекладено російською. Змужніння літературних талантів краю дало можливість створити 1958 року обласне відділення Спілки письменників України, а в 1959 році — відділення Спілки журналістів СРСР.
З студії «Художник Буковини», створеної в серпні 1944 року, виріс загін майстрів пензля. Вони об’єднані в обласне відділення Спілки художників УРСР.
На чолі відділення тривалий час стояв найстаріший художник Північної Буковини, заслужений діяч мистецтв УРСР К. В. Дзерджик. До сім’ї художників входять заслужені діячі мистецтв УРСР І. М. Беклемішева та О. С. Плаксій, І. О. Холоменюк, П. Ф. Борисенко, В. М. Симоненко та інші. Визнання громадськості республіки заслужила ленініана В. М. Симашкевича, історичні роботи Я. О. Очеретька, графіка М. І. Молдавана і Л. О. Копельмана. Відповідальним творчим звітом художників стала виставка їх робіт, присвячена 50-річчю Великого Жовтня.
Поряд з професіональним мистецтвом успішно розвивається самодіяльна творчість трудящих. У 1967 році працювало 2909 аматорських гуртків, які охоплювали 45 тис. чоловік. їх силами було проведено 17 450 концертів та вистав. В області організовано 345 агіткультбригад.
У самодіяльності беруть участь обдаровані трудівники полів і заводів, які часто не поступаються майстерністю перед професіоналами. Відомий співак — народний артист СРСР Дмитро Михайлович Гнатюк і популярний кіноактор, заслужений артист УРСР Іван Васильович Миколайчук прийшли у велике мистецтво з буковинської самодіяльності. Буковинські самодіяльні митці виступають не лише на обласних та республіканських оглядах. Схвалення москвичів, наприклад, здобули виступи народного ансамблю колгоспу ім. Леніна села Топорівців Новоселиць-кого району, співачки С. М. Ротар і музиканта Ф. К. Коптаря з його інструментальним ансамблем із села Костичан, працівника бібліотеки Чернівецького університету І. О. Карпенко. Оперна студія Чернівецького палацу працівників легкої промисловості давала вистави на сцені Кремлівського театру, здобула диплом 1-го ступеня і Золоту медаль всесоюзного фестивалю, присвяченого 50-річчю Великого Жовтня.
Буковинські митці не лише виконавці, а й творці свого репертуару. У співдружності поетів з композиторами, які об’єднуються навколо обласного Будинку народної творчості, народилися пісні, що здобули собі широку популярність: «Марічка» і «Очі волошкові» заслуженого діяча мистецтв УРСР С. О. Сабадаша, «Орденоносна Буковина» заслуженого діяча мистецтв УРСР А. М. Кушніренка, «Черемшина» і «Смерічки» заслуженого працівника культури УРСР В. П. Михайлюка, «Знаменний день» Г. Ф. Шевчука та інші.
Буковина здавна славиться килимарством, вишиванням, різьбярством. Ці види народного мистецтва за радянських часів досягли ще більшого розквіту. Роботи заслуженого майстра народної творчості, вишивальниці П. Ф. Клим, заслуженого майстра народної творчості, різьбяра Т. П. Герцюка, художника-орнаменталіста Г. О. Тараса, різьбяра В. Ф. Шевчука неодноразово експонувалися на республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках. Відомі своїми роботами ще інкрустатор меблів К. Павельчук, майстер лозоплетіння І. Алайба, скульптор М. Іосипенко.
Партійні організації і радянські органи області підтримують і заохочують до творчої діяльності митців професіоналів і самодіяльних майстрів. Через пресу і виставки популяризуються їхні роботи. Двадцятьом колективам художньої самодіяльності присвоєно звання народних. Серед них 7 театральних, 6 танцювальних, 2 хорові, 5 оркестрових. Почесного звання заслужених працівників культури УРСР удостоєні керівники танцювального ансамблю села Топорівки Т. І. Подорожний, хору Вашковецького Будинку культури В. П. Михайлюк, ансамблю пісні і танцю Чернівецького медичного інституту М. А. Поморянський.
На чолі творчої праці трудівників області в боротьбі за виконання завдань комуністичного будівництва стоїть обласна партійна організація (перший секретар обкому О. С. Григоренко). Вона об’єднує 984 первинні організації і налічує понад 32 тис: комуністів.
Обласна партійна організація проводить велику роботу по вихованню трудящих у дусі дружби народів і пролетарського інтернаціоналізму, здійснює керівництво Радами, профспілками, комсомолом та іншими громадськими організаціями. Активність широких мас дедалі набирає багатогранної діяльності. 9390 кращих людей є депутатами Рад, понад 96 тис. трудящих перебуває в профспілках, 80 тис. у Ленінському комсомолі.
Особливу увагу партійна організація приділяє вихованню молодого покоління. Через комсомольські організації юнаки й дівчата міст і сіл залучаються до активної участі в комуністичному будівництві. На революційних бойових і трудових традиціях старшого покоління виховують у них почуття відповідальності за доручену справу, озброюють життєвим досвідом, гартують мужність і стійкість у боротьбі за народні інтереси.
У творчих звершеннях трудящих області є незаперечна заслуга юнаків і дівчат. У промисловості й сільському господарстві, в усіх сферах матеріального виробництва працюють майже 40 тисяч комсомольців. Понад 2000 комсомольців області виїздили в степи Казахстану освоювати цілинні землі, 2800 — брали участь у будівництві шахт Донбасу. Молодь висуває із своїх лав сотні новаторів виробництва.
Чарівний щасливий край — сьогоднішня орденоносна Чернівецька область. Широкі перспективи відкриваються перед нею в найближчі роки, буде здійснена грандіозна програма будівництва. Стануть до ладу нові промислові підприємства, ще вищого розквіту набере сільське господарство, будуть вкладені великі кошти на поліпшення комунально-побутових умов населення, розвиток науки і культури.
В сузір’ї народів-братів Радянського Союзу трудящі Північної Буковини під керівництвом Комуністичної партії далі йтимуть по шляху творчого прогресу до вершин людського щастя.
Г. С. ІВАНУШКО, В. М. КУРИЛО, Я. Й. СИРОТА