На початку 30-х рр. у місті розгорнулось велике промислове будівництво. Однією з найвизначніших подій цього часу було рішення Радянського уряду про спорудження Нікопольського південнотрубного металургійного заводу (ПТЗ). 8 серпня 1931 року Президія Вищої Ради народного господарства СРСР виділила комісію (далее…)
Слов’янка — село, центр сільської Ради. Розташована на березі річки Бика, притоки Самари, за 18 км на північ від районного центру і за 1,5 км від залізничної станції Слов’янка Придніпровської залізниці. Сільраді підпорядковані також населені пункти Андронівка, Водолазьке, Красногорівка, Наталівка, Новогригорівка, (далее…)
Старогнатівка (старі назви Гюрджі, Дубівка, Гнатівка) — село, центр сільської Ради, якій підпорядковане село Новогригорівка. Розташоване на річці Дубівці за 25 км від районного центру Тельманового. Має регулярне автобусне сполучення з Донецьком, Волновахою і Тельмановим. Населення — 3113 чоловік. Село (далее…)
Михайлівка — село, центр сільської Ради, розташоване за 29 км від районного центру. Населення — 1823 чоловіка. Сільській Раді підпорядковані села Біленьке, Ленінське, Новосілка, Промінь, Труд. Село засноване 1833 року і належало генералу Потье, якому уряд виділив у цій місцевості 6956 десятин землі. (далее…)
Фрунзе (до 1937 року — Юзкуї) —село, центр сільської Ради. Розташоване на північно-західному узбережжі Утлюцького лиману Азовського моря, за 12 км від міста і залізничної станції Генічеськ. Населення 3310 чоловік. Сільській Раді підпорядковано село Придорожнє. Село Юзкуї засноване на початку XIX століття. (далее…)
Від редакційної колегії Дніпропетровська область Клімат і рельєф Дніпропетровської області. Історія заселення Дніпропетровщини Дніпропетровська область в другій половині XVIII та на початку XIX століття Економічний і політичний стан Дніпропетровської області на початку XX століття Дніпропетровська (далее…)
В місті діють 18 підприємств харчової промисловості — м’ясокомбінат, завод харчових концентратів, молококомбінат, масложиркомбінат, кондитерська фабрика, млинокомбінат та інші. За семирічку обсяг продукції промислових підприємств міста зріс на 68 проц., продуктивність праці підвищилась на 36 процентів. (далее…)
За роки тимчасової окупації Дніпропетровськ зазнав величезних втрат і руйнувань. Фашистські варвари спалили 657 комунальних будинків загальною площею 250 тис. кв. м, тисячі індивідуальних будинків (майже 40 проц. житлового фонду), десятки шкіл, 28 лікарень, поліклінік та інші заклади. Окупанти зруйнували (далее…)
Після віроломного нападу фашистської Німеччини на нашу країну в червні 1941 року за закликом Комуністичної партії і Радянського уряду вони зі зброєю в руках стали на захист своєї Вітчизни. До військових комісаріатів щодня надходили сотні заяв від трудящих з проханням відправити на фронт. В перших рядах (далее…)
Трудящі міста, які під керівництвом більшовицької партії зробили значний вклад у справу розгрому внутрішньої і зовнішньої контрреволюції, приступили до мирної праці в дуже складних умовах. У грудні 1920 року відбувся пленум Катеринославської міської Ради, який визначив головні завдання, що стояли перед (далее…)
Всього за роки семирічки були побудовані і стали до ладу діючих 270 промислових підприємств і цехів, в тому числі 5 доменних печей, 6 гірничо-збагачувальних комбінатів, 14 залізорудних і 19 марганцевих шахт та кар’єрів, 11 прокатних станів, З вугільні шахти в Західному Донбасі. Було електрифіковано 555 (далее…)
Народне господарство області зазнало величезних збитків від ворога. Було зруйновано 10 300 державних підприємств, установ і громадських організацій, 4723 житлові будинки, лікарень — 453, шкільних приміщень — 1390, знищено 57 102 будинки, що належали радянським громадянам. З доменних печей, що були в (далее…)
З перших днів Великої Вітчизняної війни трудящі Дніпропетровської області, як і всієї країни, стали на захист соціалістичних завоювань. 22 і 23 червня на всіх підприємствах, залізничному транспорті, в радгоспах і колгоспах, в учбових закладах і установах відбувалися масові збори і мітинги, на яких робітники, (далее…)
До мирного соціалістичного будівництва трудівники міст і сіл губернії приступали в умовах величезних господарських і політичних труднощів. На початок 1921 року на Катеринославщині не діяла жодна з 15 домен, жоден мартен. На Брянському заводі з 11 цехів працювало три. Завмерло життя на заводі Гантке, (далее…)
Частина 1Частина 2Частина 3Частина 4Частина 5 Таким чином, Нововолинськ, що зародився і виріс як селище шахтарів, почав набувати у роки семирічки ознак розвинутого індустріального міста, водночас зберігаючи своє значення як центр вугільної промисловості Волині. Зростаючи, місто відігравало дедалі помітнішу (далее…)